я хочу думати про хороше 
пришли мені свою усмішку поштою 
я ж багато не прошу 
у мене руки у шрамах зношені 

я хочу солодкого натще 
вітру в кишенях і слів незавчених 
я вірю у правду 
я знаю так правильно 
і хто б казав що слово не сила 
ми сильні я знаю ми сильні 

інколи хочеться простої щирості 
як молитвою у небо врізатись 
проломити усі заборони і помисли 
це мов до рота чогось терпкого і кислого 

коли б тобі дівчинко струм по волоссю 
і ногами у глибокі подвір'я стоптані 
тоді ти була б безсмертною і досі 
ступала на літери босою 

люди ж бо хочуть впевненості 
люди ж бо хочуть постійності 
їм усе заборона 
їм усе невдоволення 
це прокурене літо вдихає тебе у легені 
і дерева пускають у землю корені 

твої руки сплелися мов виноградники 
під легкими ногами апостолів 
і тіні на стінах бігають колами 
я благаю заповни цю тишу 
своїм тілом порівно 

вже ранок світає воскреснувши 
і сонце лоскоче 
на подвір'ї траву уже скошену 
хочеться думати про хороше 
я пришлю тобі усмішку поштою