Сімдесята ніч тої осені
 Вбила всі мої серцеві принципи,
 Підняла з землі ноги втомлені
 І до неї, до неї магнітами.
 А її любов - то вона й вона,
 Дві венери з рожевими мітками
 І зав'язані, як одна й одна
 Тіла теплого нитками, нитками.

 Сімдесятий дощ тої вулиці
 Змив усі мої душевні правила.
 Я украв її, все відбулося
 І даремно капканів наставила.
 Я покажу їй, де цвіте любов,
 Як віками творили нове життя,
 Але правда ця накриває знов:
 Не моя, не моя, вона не моя.

 Плюс не віре, мінус,
 Протилежність не закон,
 Де рожеві діви лижуть цукор заборон.
 Заливає стіни диким медом і вином,
 Де рожеві діви лижуть цукор.

 Сімдесятий лист тої повісті
 Білим, білим лишився, незайманим,
 Тільки краплями моєї совісті і снігами іллюзій завалений.

 Плюс не віре в мінус,
 Протилежність не закон,
 Де рожеві діви лижуть цукор заборон.
 Заливає стіни диким медом і вином,
 Де рожеві діви лижуть цукор.

 Заливає стіни диким медом і вином,
 Де рожеві діви лижуть цукор.

 слова на русском.

 Семидесятая ночь той осенью 
 Убила все мои сердечные принципы, 
 Подняла с земли ноги устали 
 И к ней, к ней магнитами. 
 А ее любовь - то он и она, 
 Две венери с розовыми метками 
 И завязаны, как один и один 
 Тела теплого нитями, нитями. 

 Семидесяти дождь той улице 
 Смыл все мои душевные правила. 
 Я украл ее, все произошло 
 И зря капканов поставила. 
 Я покажу ей, где цветет любовь, 
 Как веками создавали новую жизнь, 
 Но правда эта накрывает снова: 
 Не моя, не моя, она не моя. 

 Плюс не верите, минус, 
 Противоположность не закон, 
 Где розовые девы лижут сахар запретов. 
 Заливает стены диким медом и вином, 
 Где розовые девы лижут сахар. 

 Семидесяти лист этой повести 
 Белым, белым остался нетронутым, 
 Только каплями моей совести и снегами иллюзий завален. 

 Плюс не верите в минус, 
 Противоположность не закон, 
 Где розовые девы лижут сахар запретов. 
 Заливает стены диким медом и вином, 
 Где розовые девы лижут сахар. 

 Заливает стены диким медом и вином, 
 Где розовые девы лижут сахар.