куплет:

Знову прокидаюся я на самому дні, знову пролітають тут перед очима дні 
Знову я малюю у своїй уяві те, що могло статися зі мною, неначе на полотні 
Знову я мараю всі паперові листи, знову мене не відпускає від себе жанр 
Знову йду на променад, допоки сотні інших, таких же як я, курінням садять сотні своїх жабр 

*А!* Всі такі дорослі, коли кокаїн на пару полос ліг 
Вночі вони виберуться на поверхню, завтра на могилу їм понесуть водорослі 
Але тут залишить хто слід? Хто відшукає тут скарб? 
Тисячі рибин загинуть заради мети, і від цього стає гусячою луска 

*Досягни або здохни!* І це не тільки наш девіз, на Молочному Шляху наш віз, 
Ми йдемо із нікуди у нікуди, аби тільки зірвати куш або взяти приз 
Я пливу туди, куди дивляться мої очі, або куди мене заведуть ці плавники 
Всі задати свою течію тут охочі, але всі пливуть за течією ріки. 

*Хах!*І це смішно так, те що робимо ми грішно? Так! 
Головне у цьому житті - намагатися ніколи не потрапить на гак
Не потрапить до косяку посіпак, тож я мушу зберігать свої орієнтири,
Аби все було досі так, як би це хотіло побачити моє серце рибини.

приспів:

Та куди забрели ми? Чи туди заплили ми?
Як би там не було, але нас запам'ятають амбіційними й молодими,
Та куди забрели ми? Чи туди заплили ми? 
Як би там не було, але я буду шукать вихід поки б'ється моє серце рибини