Випав в душi холодний снiг 
Я небо, ти сонце, а разом ми смiх 
Ходiмо гуляти в заснiжений ліс 
Ти квіткою там народилась колись 

Я знаю - це сон 
Твiй голос наснився менi 
І манить мене у полон 
Квiтне мiй сад 
А серце спiва серед грат 

Птаха в клiтцi cпiва 
Їй замало тепла 
i польотом у небо замрiяна 
Стану пташкою я 
Ти мене написав 
І я стала портретом твоїх темних чар 

Хто ти? 
Я твiй лiтнiй дощ, а ти квiтка 
Хто ти? 
В твоєму волоссi барвiнок 

Тануть снiги 
Змерзле серце мовчить 
Не дай йому вмерти у цю важку мить 
Зiгрiй його пicнею без зайвих думок 
Щоб я став дощем для твоїх пелюсток. 

Я знаю - це сон 
Твiй голос наснився менi 
i манить мене у полон 
Квiтне мiй сад 
А серце спiва серед грат 

Птаха в клiтцi cпiва 
Їй замало тепла 
І польотом у небо замрiяна 
Стану пташкою я 
Ти мене написав 
i я стала портретом твоїх темних чар 

Вранцi мене ти розбуди 
Нас вiтер як пелюстки вiднiс у трави п'янкi 
Жовтi вiнки вранцi плести 
Ми дiти сонця i моря - нас вiднесло вiтром в гори 

Я донька сонця 
Я квiтка в вiнку 
Танцюю з квiтами в цьому танку 
Мрiю, щоб вiтер пiдняв нас до неба 
I сонце в обiймах притисло до себе 

I там де вiтер свободи 
Грає нашим волоссям 
Де б не були ми слабкi 
Дiм сонця всюди нам стелить святi рушники.