З румовищ і вогню свій скарб найбільший – правди,
 Озлобленим богам не відданий на мсту,
 Від вогнища свого відходячи, забрав ти
 З собою і несеш крізь стужу і сльоту.

 Позаду посвисти, чиїсь охриплі крики,
 Чужі слова в устах, розчавлені серця,
 І зловорожий гнів – такий, як твій, великий,
 Що стрінеться з твоїм, зчепившись, до кінця.

 Та крізь туман і дим, щораз певніше, ближче,
 Зривається, встає, – о добре бачиш ти! –
 Під катаклізмом днів: під чорним бойовищем
 Високе полум'я єдиної мети.

 І ждеш страшних ночей, глухих ударів криці,
 Твердих, як серця стук, – ти їх так довго ждав! –
 Аж простір перетнуть тридзьобі блискавиці,
 І гнівний рев стихій, і альказари слав.

[Святослав Гординський (1906-1993)]

[English translation:]

 From [bad word] and fire your greatest treasure – the [bad word] 
 That was not given to the vengeance of angry gods,
 You, leaving your fire-place, took it
 And now you are carrying it through the cold and slush.

 Behind there are whistles, somebody's hoarse cries,
 Foreign words in the mouth, [bad word] hearts,
 And the evil-enemy's anger - such as yours, big,
 That will meet with yours and grapple till the end.

 And through the fog and smoke, each time more confidently, closer
 Tears off, gets up - you see it good! -
 Under the cataclysm of days: under the black slaughter
 High flame of [bad word] goal.

 And you are waiting for the terrible nights, thuds of steel,
 Hard as heart sound - you waited for them so long! -
 Even the space will cross three-beaked lightnings
 And the angry roar of the elements, and the glories of Alcazar.

[Svyatoslav Gordynsky (1906-1993)]