Мертва чорна вода
 ще спить під товщею криги,
 бліде холодне сонце
 ще не дарує тепло.

 Вітер,
 що приносить з собою
 холодний запах весни,
 нещадно кидає в небо
 чорне гілля,
 таке понуре,
 ламке
 пригинає його
 до потемнілого талого снігу.

 Ще один оберт
 вічного колеса,
 ще одна зграя птахів
 вертається на північ,
 ще одного життя
 подих.