Мов ржею вкриті дерева, 
 мов смертю зв’ялена трава 
 (Це осінь!) землі... 
 (Ох, осінь!..) 
 Мов діти плачуть та квилять, 
 що в чужину кудись летять. 
 (Сумно... Ох, це осінь...) 

 В далекий край, в незнану путь 
 плачі, квиління понесуть. 
 (Це осінь!) 
 І тут журба, і тут жалі, 
 І ржаве листя по землі... 
 (Заспано... Осінньо...)