-----
коли  день  захлинається  в  радості  літа
як  рудий  спаніель  перед  блідими  колінами
важко  відрізнити  стогін  від  стогону
сміх  від  ще  більшого  сміху
коли  ніздрі  тягнуть  повітря  як  теплу  бавовну
і  подих  прядеться  від  легень  до  легень
я  кажу  що  ти  той
із  тінню  молока  на  вустах  і  крові  на  грудях
я  кажу  що  ти  є  за  мною
що  рука  твоя  пахне  сьогодні  рясним  цвітом
смертельної  білизни  і  ясносяйної  блакиті
так  пахне  чоло  моє  у  тінь  заплетене

я  кажу  за  дверима  розкинувся  холод
в  ньому  пташка  й  метелики  в  ньому  
він  стіна  він  стіна  за  стіною
нічого  за  стіною  загибель  від  радості  дня
він  стіна  я  кажу  ти  за  мною
з  тінню  крові  на  грудях
і  молока  на  вустах
так  пахне  рука  твоя
і  чоло  моє  так
пахне  стіна  і  метелик  і  пташка

я  кажу  обертатись  мені  ніби  чути
гул  удари  тугий  барабан  
ніби  заклик  і  клич  я  кажу
обертатися  в  тінь  на  грудях  твоїх  і  вустах

- Oeri