Захотіла стара баба та й розбагатіти:
Підсипала куріпоньку, щоб вивела діти.
Ціп ціп ціп

Сидить курка сидить місяць сидить тижнів двоє
Висиділа куріпонька всього тільки троє.
(багато)

Пішла на село в поле куріпньку пасти
Сама сіла під тиночком кужелицю прясти.
Ціп ціп ціп

Ще багато не напряла, став дощ накрапати,
Стала моя бабусенька курята ганяти.
Ціп ціп ціп

Ще й додму не загнала – двоїх затоптала,
Назад трішки повернулась – на третє спіткнулась.

Як приїхав дід із лісу, став баби питати:
– Чого ото моя стара, курят не видати?

– Ой не бачиш старий дід, небачиш ніколи
Бо вже всі наші курчата подавлені в полі

Як вихватив старий дід із воза притику,
Побив бабі, помолов і спину, і пику.

– Бодай тобі, вражий діду, голова облізла,
Як ти мене понівечив, що й на піч не злізла.

– Бодай тобі, вражий діду, права рука всохла,
Як ти мене понівечив, що трохи не здохла.