[Текст - украинская поэтесса Лина Костенко]

 І засміялась провесінь: - Пора! -
 за Чорним Шляхом, за Великим Лугом -
 дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра -
 усі ідуть за часом, як за плугом.

 За ланом лан, за ланом лан і лан,
 за Чорним Шляхом, за Великим Лугом,
 вони уже в тумані - як туман -
 усі вже йдуть за часом, як за плугом.

 Яка важка у вічності хода! -
 за Чорним Шляхом, за Великим Лугом.
 Така свавільна, вільна, молода -
 невже і я іду вже, як за плугом?!

 І що зорю? Який засію лан?
 За Чорним Шляхом, за Великим Лугом.
 Невже і я в тумані - як туман -
 і я вже йду за часом, як за плугом?..

[English translation:]

 And early spring laughed: "It’s time!"
 Behind the Black Road, behind the Great Meadow -
 My great-grandfather and great-great, great-great -
 Everybody follow Time, like a plough.

 Behind a field there’s a field, behind a field – a field and a field
 Behind the Black Road, behind the Great Meadow,
 They are already in a mist – like a mist –
 Everybody already follow Time, like a plough.

 What a heavy steps Eternity haves!
 Behind the Black Road, behind the Great Meadow.
 Such free and young –
 Is it real that I already follow Time, like a plough?!

 What I will plough? What a field I will sow?
 Behind the Black Road, behind the Great Meadow
 Is it real that I’m in a mist too – like a mist -
 And I already follow Time, like a plough?..

[Lina Kostenko, 1980]