I
Це не смерть, тобі здалося,
біль та рани не твої,
Все, що було в тебе досі
вже в минулому бутті.
Це не смерть, не покаяння
й кров, яка із рук твоїх
Не червона, а блакитна,
ти один такий з усіх...
бо це не смерть...
один з усіх...
і це не смерть...

II
Це не смерть, кохання щире,
до життя і майбуття,
Через нього ти щасливий,
через нього небуття.
Біль пройде, настане спека
та душа твоя німа
Заговорить, наче дика
й буде вічно вже жива...
бо це не смерть...
це не смерть...
душа жива... це не смерть.

III
Це не смерть, повір в слова ці,
ти летиш, відчуй в собі,
Віра, в серці, що в твоєму
крила надала тобі...
і це не смерть...
крила твої...
і це не смерть... це не смерть.

IV
Ти літаєш і по небу,
ти літаєш по землі,
це не смерть, повір у себе,
віра сльози зсушить всі...
Це не смерть будеш радіти,
не побачиш більше зла,
будеш вічно ти вже жити,
твоя вічність – небеса, а це... не смерть...