і коли попередні війська 
позбавили місто ароматів кохання,
на горизонті зненацька з'явилась вона –
для когось – колишня,
для міста – остання.

їй не треба було данини і рабів,
вона не бажала тортур і знущання.
вона лише мовчки взялась за відновлення стін,
вона лише тихо позбавила місто страждання.

вона любила і зводила стіни,
звела церкву й збудувала шпиталь.
місто здалось їй, піднявши білі хустини.
вона ж завжди мовчала
і не ставила жодних питань.

вона не питала про кількість загиблих, 
про втрачені сили та пр`олиту кров.
вона просто всі сили віддала на місто, 
вона просто на плечах, 
жіночих та ніжних, 
принесла до цього міста любов.

---
Ніхто і не згадував, що колись
у них відбулася війна.
але кожен у місті 
завжди пам`ятав,
коли у ньому
з`явилась 
вона.