З вечора тривожного аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчина, вишивала,
Чорну та червоную нитку брала.

А що  чорна ниточка — розставання
А червона ниточка — то кохання.
Щоб та чорна ниточка часто рвалась,
А червона ниточка легко слалась.

Встану я в неділеньку спо-за ранку
Подарую милому вишиванку.
Сердся мій соколику чи не сердся
Будеш ти носить її коло серця.

З вечора тривожного аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчина, вишивала,
В тую вишиваночку душу вклала.