Ішов козак потайком (2) 
До дівчини-серденька вечірком. (2) 

"Ой дівчино, відчини, (2) 
Своє-моє серденько звесели!" (2) 

"Ой не буду відчинять, (2) 
Бо ти будеш, серденько, жартувать."(2) 

"Ой не буду, не буду, (2) 
Пожартую трішечки та й піду." (2) 

Жартували до зорі, (2) 
Поки стало виднесенько надворі. (2) 

"Ой козаче, утікай (2) 
Та й на мене славоньки не пускай." (2) 

"Ой дівчино, шумить гай, (2) 
Кого любиш, серденько, забувай." (2) 

"Нехай шумить, ще й гуде, (2) 
Кого люблю змалечку, мій буде.