Йду по пустим бульварам
В думках слова не ті
Двері замкнуті,лови порив емоцій.
Ну перестань мене калічити, прошу не треба,
Сльозами останніми, словами фатальними.
Я відпустив твою руку, твій дотик як і полум'я
Наче я не я, в голові твоє ім'я
Ноти, падають вниз, просто скажи мені - хто ти,
Сіре сплетіння , ...... фото,
День..Заполонив, мою голівоньку тим,
Невже це кінець, і до болю у серці ,
Назавжди залишуся в хмарах один
С ким, поміняла усе, спілкуюсь наодинці,
І все одно трясе.
Чому ти далі снишся,
Я не кохав тебе, але чомусь страждаю.
Ти відпусти мене, прошу тебе, благаю.
Нехай ламуда ,твоя мразь тобі дарує щастя
На фоні мого репу низько впаде, я ж не здався.

Раньше...Ты была ближе чем тень,
Этот из памяти вычеркнул день,
Деньги стали за цель,
А мне казалось чувства.
Знаєш..А ти була ближче ніж тінь,
Здавалося втілення мрій,
Не вірно поставлена ціль,
Відібрала все що було.

Боровся за щирість, яку не побачив ні разу у твоїх очах,
Думав, що все таки втримаю, так,
Та не тої породи ти птах,
Ходив по п'ятах, не спав по ночах,
Загубився у днях..
І, все чого я добився,
Сказати відверто - сміття.
Я так втомився вічно відчувати втому,
Що покурю дорогою додому,
Пройдусь, а то ця злість мене задусить,
Я знаю, прийде час і вона менне відпустить.
На душі пусто,
Плюс сіре місто.
Ми з пацанами під розмови тут вип'є м по сто
Ручка, листок.
Плюс от меня пару строк.
А ми не на зустріч з тобою зробили ще один крок.
Я ще не скоро про тебе забуду,
Гламурно дама, в дорогих клубах,
Яскраве фото, там ти і мудак,
А знаєш похуй , нехай буде так.

Раньше...Ты была ближе чем тень,
Этот из памяти вычеркнул день,
Деньги стали за цель,
А мне казалось чувства.
Знаєш..А ти була ближче ніж тінь,
Здавалося втілення мрій,
Не вірно поставлена ціль,
Відібрала все що було.

Тихо так... Нити клава перебирала,
Музы минора...После скандала всегда навещала,