І гніву дозрівають важкі грона.
Чекай, бо час розплати скоро вже
Сліпими не завжди лишаться білі люди,
Добу прозріння бачу на своїй землі.
Тоді прийде на землю білий лицар,
Він в кожнім з нас, він раси захисник,
Але ще спить сплюндрована Європа
Під лапами запроданих іуд.

Очі, сповнені гніву за нашу расу.
Очі, сповнені гніву за нашу землю.
Очі, сповнені гніву за нашу націю.
Очі, сповнені гніву за Батьківщину.

Коли настане день – дозріють грона,
І гнів розтопить гнів, запалить світ.
Та гордість за свою закатовану землю,
Наповнить серце кожного за мить,
За мить, якої досить для прозріння,
І білі люди зійдуться разом.
Найвище правосуддя да здійсниться!
Та білий лицар запанує на своїй землі.