Темна нічка гори вкрила
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжно-біла
Гуцул Ксеню в ній впізнав.

Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова палкі з любові
Сумно-сумно промовляв:

Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає
Звук трембіти лунає
А що серце кохає,
Бо гаряче мов жар

Вже пройшло гаряче літо,
Гуцул іншу любить скрито,
А гуцулку синьооку
Він ніч останню він  прощав.

Черемошу грали хвилі
Сумували очі сині
тільки вітер на соснині
Сумно пісню вигравав.

Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.

Я тобі казала щиро:
Не кохай мене зрадливо
А ти думав що можливо
І кохання звів на жарт