Антон Чорний:
Пам’ятаю ті очі, що були напрочуд дивовuжними,
тижнями мріяв про них,а вони були як крижані,
потім стали трохи ближчими,
і згодом ти стала моєю дівчиною

наші рандеву, романтика зустрічей,
вiрuв,що кохання нікуди не втiче,
ми неначе близько, і водночас далеко,
це було холодне літо, не зважаючи на спеку,

ласкаво просимо у обійми сніжної королеви,
коли спалюєш папір ти, написавши шедеври,
вона забере твоє тепло, і не поверне,
ті поцілунки були невзаємні,

ці стосунки приречені на невдачу,
з кубиків льоду складеш “кохання” навряд чи
та поборов пути, вирвався з твого полону,
і наступне літо палючим буде, я впевнений в цьому.

Іван Буян:
Ой, люди добрі, 
Ой, як хочу за обрій, 
В ті сто мрій, і в ту, у котрій
Пащу рву лютій кобрі

І комп мій, і комбік
В обмін на білет на клас економний
Ранець, паспорт, віза, 
Банан, кефір, супер-контік.

Вагон втік, і от він, 
Світ з екранів діджитал долбі, 
Толкін, метушня
У герметичній колбі

І комбінація фолтів, 
"Кофол" їв на очах місцевих довбнів
І за шматком мяса
Бігом, Бігом, Бігом біг

ТАК ХОЛОДНО!
Бо одному тяжко під сонцем тліти
Те літо, де з пліток і літер 
Свій світ ліпили поліпи.

І ліберальна політика
без правил у грі
Я не прощу собі: Їй дзвонив багато, 
Мало сестрі.

Відпусти мене!!
Кровожерлива скупа королева!
Серце лева
Рука стискає холодна сталева...

Я здалека привіз
Холод в душі і вітер, 
Рубці від того літа
Довго ще будуть боліти...

Андрій Станіславський:
А далі так безжально Зевс закидав свої стріли.
А я закинув той вірш, бо все перегоріло...
І скільки не вдавав собі, що не марную літо...
Моє багаття поступово починало тліти...

І, мабудь, літри ті, що були випиті
Гарячого чаю, на берегах Припяті
Нічого не змінили, і ні за які кошти
Я вже не зможу повернути надісланої пошти...

І я сказав „Досить”! Бо вже на носі осінь...
І час лікувати мої ноги босі
І без вагань останнє фото рвав і м’яв
І йшов на все аби забути твоє ім’я!

І хоч навкруг плюс тридцять, та я на одинці
Розпалював свічки на брудній полиці
Бо так хотів зігріти сердце монолітне
Коли найперше пережив холодне літо...