Я славлю Україну, Вітчизну Старозвісну, 
Нехай тризуб залізний сяє світлом міцним. 
Хай синьо-жовтий стяг майорить в синім небі, 
Я славлю Україну, Вітчизну кришталеву! 

Я славлю джерело життя - Дніпро глибокий, 
Карпатські гори славлю я, хребти високі, 
Я славлю Запорізьку Січ й Київ величний. 
Я славлю українську ніч і день незвичний! 

Де безмірні степи, де Карпатські хребти, 
Де дрімучі ліса, давнина і краса, 
Де величчя й запал, де чарівливий шквал, 
Де дідівський курган, палахкоче вулкан! 

Там забули за мсту, там слугують жиду, 
Там стогнання і плач, там огидний сікач! 
Патріот там - вандал, запроданець - васал, 
Там блискуча сльоза, цвингарева гроза! 

Відкрий свої очі, Священна Країна, 
Могутня Державо, Рідна Батьківщина! 
Геть, жидовине, з Русі-України! 
Сам не втечеш - будем гнати тебе. 
Мати-Країно, скажи своєму сину. 
Хто тебе швидко в могилу веде... 

Хай брат разом з братом, батько разом з сином 
В атаку ідуть за Святу Україну! 

Сини - патріоти Шевченко й Франко, 
Хмельницький і Гонта, УПА і УНСО 
Своїми ділами вказали нам Шлях! 
У бій, Україно, тримай вище стяг!