1)Весна іде іде і розквітається,
Цвіт яблуневий знову вже падає.
Падає, падає в росах і маряві,
Дівчина згадує як я кохав її.

2)Ходив до тебе той,хлопчина молодий,
Цілував він уста,лише тобі одній,
Нащо було ходить, нащо обманювать,
При світлі місяця дівчину цілувать?

3)Нащо було ходить,нащо обманювать,
При світлі місяця дівчину цілувать,
Падають,падають,сльози,мов росяні,
Вилюбить тих дівчат,з довгими косами.

4)Стояла ти одна,на краю села,
Стояла ти одна,зовсім засмучена.
Гілочку яблуні в руці тримала ти,
а що розлюбив я,того не знала ти.