Знову сонце ласкаве промінь свій посилає
І степам, і долинам, і потокам гірським -
Це моя Україна день новий зустрічає,
Моя лагідна мати усміхається всім.

Там, де Січ Запорізька духом вольності віє 
І козацькії чайки в Чорне море пливуть.
А на київських кручах сяє злото Софії,
І на гору Чернечу нас дороги ведуть. 

Світлу сонця радіє Буковина й Поділля 
І над краєм донецьким в небі жайвір співа,
А з карпатського літа лине голос трембіти -
Все то є Україна, наша пісня жива.

Це моя Україна день новий зустрічає!
Величава княгиня усміхається всім.
Слобожани вітають запашним короваєм,
Закарпаття частує хмелем чистих медів.

А у древньому Львові пані є гонорові,
Полтавчанок, киянок краще ти не знайдеш!
Синьоокі красуні, молоді волинянки,
Так подивляться в душу - очі не відведеш.

А як засвіту встануть молоді козаченьки,
Вміють честь сторонити і любити дівчат.
І покличе Полісся на купальське весілля,
І принесуть лелеки молодих козачат,
Бо козацькому роду та й нема переводу
І у вічному небі наші зорі горять.

Це моя Україна у всьому світі єдина!
Це моя Україна день новий зустрічає!
Величава княгиня - погляд ясних очей.
І гостинно, і радо, щиро вас привітає 
І запросить до хати, як поважних гостей.
І гостинно, і радо, щиро вас привітає 
І запросить до хати, як поважних гостей.