Нікого не лишилось,ти скажи мені на милість,
Куда поділись ,просто зникли враз,як образ з пилу
З німих фраз,образ і відраз  не стало,
Всетаки дороги різні ,як на перехресті.

Кому пуста слава,проміняти все за долю
Рідну кров за три шистірки в зелений колір
Коли правий у всьому,вище ставить свій гонор,
Хто відчув в собі бога-той сам собі ворог.

На  фото дружби муляж,все в користь
Комусь до смаку блаж,дешевий екстаз,
Переконався лишній раз,лишній серед вас,
Пройду крізь страх сам,тут не вибирають

По духу схожих,як дві каплі,Час  так часто міняє,
Розділяє і   відрізняє копію з оригіналом,
Настав час зробити чистку,де немає нас там,
Як бальзам на душу,слухай і подумай.

Крах,страх-одного разу нас не стане,
Ціни момент брат,наш час як лід тане,
За поступки нас осудять люди,відразу
все добро забудуть, знай гордість ваша з вами зіграє
в злі жарти,голову вверх,і навіть руку не протяне,
Той хто рахувався братом.
Ти з фальшу сам  чи ти із правди?
Значить не зря давали клятви ми.

Ти думав я твій ворог,думки так скоро розділились,
Діалоги  в монолог,як після війн порох
Для тебе став чужим порог мій тобі впору ,
Для тебе  двері відкриті були ,все стало як осколки

Із того всього що сам собі  построїв,
Розуміли з півслова один одного,від болі 
до  радості ,сміх ,сльози момент жалості,
Страшно не впасти вниз,а не піднятись 

Зовсім,не зібравши кості ,крізь призму недовіри,
Бажавший кинути  в біді ,
Непідставив спину,по краям не лаве робить людей,
А люди роблять гроші,дружбу не купиш за валюту.

Можу піти хоч зараз,якшо прямо скажеш в очі,
Що для вас я ніхто,типу ізгоя.