Долинов, долинов, ї’в гай по калину
Блудила Дівчина сім день, ще й годину.

Шо-с та ходиш, Дівче, шо-с та блудиш, Дівче?
Відай же Ти, Дівчинонько, мого сина любиш?

Якби не любила, то би не ходила.
Твого сина вірно люблю, та й за нього піду.

Ї лают ї, лают, коника сідлают.
А вже того Миленького на війну збирают.

Ой не плач, Дівчино. Ой не плач, небого.
Бери, дась Ти, Милий, коня вороного.

Ой, що мені з того коня вороного?
Коли нема та й не буде мого Миленького.

Ой, що мені з того, що музика грає?
Мій Милий далеко, не чує й не знає.