Те джерело кришталевим б'є 
В синiх горах дивне мiсце є. 
Там юний вiтер юнiсть вiдродив 
Коли гойдаються свої. 

Цiлу нiч я з вiтром колихався 
Вiн зi мною аж до хмар злiтав 
Я йому казки розповiдав 
Вiн менi свої пiснi спiвав. 

На свiтанку босий я iду 
I додому стежки не знайду 
Мене мiй вiтер в полi переймав 
I на прощання нiжно обiймав 

Цiлий день iз вiтром ми прощались 
Поки денний вечiр не настав 
Я йому казки розповiдав 
Вiн менi свої пiснi спiвав.