Це не випадковість, і навіть не кіно
(Продовжити)
Мені все рівно як напише далі доля та повір воно було і буде
Згадають добрі люди, про мої прості слова бо іншого шляху небуде
Помарніли слова, у душі вогонь палає серце бється без зупину а вона його кохає
Кохає як життя, цінує і цілує, свою посмішку дарує , першкоди руйнує

Скільки сказано слів в тихий вечір
Я залишусь одна яскрава зірка
Ти зустрінеш мене і стане легше
Наші серця зійшлись в одне єдинне

ТИ не один, в океані кохання
Загадай палке бажання і збудеться воно
На берегах в тебе мрія остання
Ми один на один, ти не один

Це не випадковість, а реалії життя і наша
Стежка барвінкова починається з нуля
В небуття, на шляхах що серцю милі
Зустрічаються по де-не-де руїни згорілі.
Ті руїни, що ламали ми з тобою,
Тихо тінню пролітають над моєю головою
Ми з тобою все забули і зустрілися серця
Ніч розтала на світанку, і її уже нема

І залунає тепер солодка пісня,
Мені приємно казати , я кохаю
Я відчуваю як бється пульс у ритмі,
Я не одна в цьому світі , я це знаю

ТИ не один, в океані кохання
Загадай палке бажання і збудеться воно
На берегах в тебе мрія остання
Ми один на один, ти не один