Прийшов із пляшкою дружбан – Грицько Солома,  
 А жінка вийшла каже: «мого нема вдома»,  
 А я стою в вікно дивлюся і зітхаю:  
 Я ж зав'язав, я більше не вживаю.  
 А я стою в вікно дивлюся і зітхаю:  
 Я ж зав'язав, я більше не вживаю.  
 Дружбан, дружбан ти мій дружбанчик ,  
 Собі налий, а мій побий стаканчик,  
 Прости дружбан тебе не попередив,  
 Що соки й води вмене попереду. 
 Прости дружбан тебе не попередив,  
 Що соки й води в мене попереду.  
 Я помню Гріша, як з тобою зажигали,  
 До ночі на бригаді випивали,  
 А потім в трактор і гайда на другі села,  
 Ой, Гріша жизнь була у нас весела.  
 А потім в трактор і гайда на другі села,  
 Ох, Гріша жизнь була у нас весела.  
 Дружбан, дружбан ти мій дружбанчик ,  
 Собі налий, а мій побий стаканчик,  
 Прости дружбан тебе не попередив,  
 Що соки й води в мене попереду.  
 Прости дружбан тебе не попередив,  
 Що соки й води в мене попереду.  
 Та раз сказала мені жінка: «алкоголік!»  
 Як будеш пити: «кину тебе Толік»  
 Я ж люблю її Гріша, що робити?  
 Я хочу, а не можу більше пити…  
 Я ж люблю її Гріша, що робити?  
 Я хочу, а не можу більше пити…  
 Дружбан, дружбан ти мій дружбанчик ,  
 Собі налий, а мій побий стаканчик,  
 Прости дружбан тебе не попередив,  
 Що соки й води в мене попереду.  
 Прости дружбан тебе не попередив,  
 Що соки й води вмене попереду…