День, ніч і навпаки, 
Ніч день з іншої строки. 
Я, мої листи, 
Олівець і нарешті ти 
Є він, нема її 
Вся любов на хентаї 

Малюю тебе, малюю хентаї. 
А тіло моє вогнем обпікає. 
Бо ніби ножем складні візерунки, 
Простим олівцем відверті стосунки. 

Де, де та межа 
Тобі я своя-чужа 
Веде лінія... 
Не мене - твоє ім’я. 
Він є, але він п’є 
Її тіло, не моє. 
Олівцем, ніби променем, 
Намалюю іншою мене 

Малюю тебе, малюю хентаї. 
А тіло моє, вогнем обпікає. 
Бо ніби ножем складні візерунки, 
Простим олівцем відверті стосунки. 

Тіло... Вогнем... 
А тіло як вогнем... 
Я відчуваю тебе... 
А тіло як вогнем 
А тіло... А тіло... 
Я відчуваю! 

І я малюю на хентаї, хентаї, 
Всьго чого в житті не має, не має. 
Минає день і ніч минає, минає. 
Тебе малюю на хентаї, хентаї. 

Малюю тебе, малюю хентаї. 
А тіло моє, вогнем обпікає. 
Бо ніби ножем складні візерунки, 
Простим олівцем відверті стосунки 

А тіло як вогнем... 
А тіло як вогнем... 
Я відчуваю тебе... 
А тіло як вогнем! 
Я відчуваю тебе, 
А тіло... А тіло... 
Я відчуваю! 

Малюю тебе, малюю і знаю, 
Це не в житті, це на хентаї...