Посіяла людям
Літа свої літечка, жито 
Прибрала планету  
Послала стежкам споришу 
Навчила дітей
Як на світі по совісті жити 
Зітхнула по легко 
І тихо пішла за межу 

куди ж це ви мамо ?
сполохано кинулись діти 

куди ж ви бабусю 

онуки біжать до воріт 
 та я ж недалечко 
де сонце лягає спочити 
пора мені діти 
а ви вже без мене ростіть 

та як же без вас ми 
 та що ви намислили мамо :?
А хто нас бабусю :?
У сон поведе по казках :?
А я вам лишаю 
Всі райдуги із журавлями 
І срібло на травах 
І золото на колосках 

не треба нам райдуг 
не треба нам срібла і злата 

аби тільки ви нас 
чекали завжди край воріт 
та ми ж перероби усю вашу вічну роботу
лишайтесь матусю 
навіки лишайтесь не йдіть 
вона посміхнулась 
красива і сива як доля 

махнула рукою 

злетіли у вись рушники 

лишайтесь щасливі 
 і стало замисленим поле 

на цілу планету 
на всі покоління й віки 

лишайтесь щасливі 
 і стало замисленим поле 

на цілу планету 
на всі покоління й віки

Ааааа