Пригадай оці волошки, сині квіти
Як волосся тобі ніжно пестив вітер,
Як за обрій п'яну ніч тверезить ранок,
Все минуло, промайнуло, мов в тумані.

Все минуло, промайнуло і розлука,
З того часу, як сплелися наші руки,
Що сподобав собі іншу я не проти
То ж навіщо на весілля мене просиш?

Я прийду, мов не болить мене нітрошки
І врочисто принесу тобі волошки.
Дрібний цвіт твоїх очей і чисті сльози,
Вже між нами заметілі і морози.

Йдеш заплакана до шлюбу, віє вітер,
Він за мене ніжно сльози тобі витер.
А як будуть синьоокі в тебе діти -
Пригадай оці волошки, сині квіти.