Небо холодної ночі нещастя наврочить,
дощем нас намочить і грім закричить.
Вітер волосся розвіє,красу твою вміє
він витягти з мрії,тобою хворію.
П-в:
Нам тепло вдвох,та це востаннє,
Кохання бог навів страждання.
Біль розриває,плаче небо,
Ти льєш слова-ти звеш до себе.

Долі хвора уява подомала мляво, 
тебе відібрала і руки зв"язала.
Руки за серце тримають в останнє кохають
 і вдвох на даху ми одні в морі суму..
П-в: