Клоуни-вбивці з відкритого космосу
Відкривають твої чакри повністю…
Холодною кригою й пекельним лоскотом –
Сховатись від смерті не так-то і просто.

КЛОУНИ ПЛАЧУТЬ, КОЛИ НІХТО НЕ БАЧИТЬ,
БЕЗ МАСОК І ГРИМУ ВОНИ СЕБЕ НЕ СТРИМУЮТЬ.
ПІВНІЧНІ ПІЛІГРИМИ
НЕСУТЬ МІШКИ З ГРІХАМИ І ГОРІХАМИ…
У ЇХНЬОЇ ВТІХИ НЕМАЄ ОБЛИЧЧЯ,
НЕМАЄ ПРОТИРІЧ І СУМНІВІВ У ГНІВІ,
ВІДСУТНЯ ВІРА НЕМАЄ І ЗРЕЧЕННЯ,
ЇХ ВТЕЧА ПО ТЕЧІЇ… В НІЧ НА СУБОТУ
ПОВЕДЕ ЇХ ПРОРОК
КРІЗЬ МОРОК ПІДЛОГИ, КРІЗЬ СТЕЛЮ В ПУСТЕЛЮ,
ЧЕРЕЗ РУБІКОН
ДО БОГА В СТЕПУ В ГІПЕРБОРЕЮ,
ДЕ КІНЬ НЕ СТРИНОЖЕНИЙ, ОСІДЛАНИЙ ВОЛЕЮ,
НА ГРИВІ ПРИНЕСЕ СВОБОДУ Й НЕСПОКІЙ.

Клоуни-вбивці з відкритого космосу
Відкривають твої чакри повністю…
Холодною кригою й пекельним лоскотом –
Сховатись від смерті не так-то і просто.

Подібно до дивних роботів шумерів
Клоуни різали світові паралелі;
Кров’ю дерев і небесними сферами
Вони стирали те, що можна було стерти…
Землю було знищено динамікою часу…
Мільйони разом застрягли в інкарнації…
Клоуни сміялись
Від єдиного їх подиху…
Давні піраміди розсипалися в попіл,
Вода у річках перетворилися у зілля,
Моря палали полум’ям, як сухе гілля,
Над пустелями нависли хмари із дощима…
Клоуни дійсно нічого не залишили,
З печальними очима стояли серед літа –
Вони убили всіх, хто міг би їм служити…
А знаєте, поміж усім цим що цікаве саме?
Клоуни-вбивці – це ми з вами.