На світі е багато непройдених доріг
Та лишь одна до дому повертае
Там у садочку хата
Не наче оберіг, вона усе життя мене чикае.
Там яблонька цвіте
Мене у сад веде
Мого дитинства стежечка знайома.
И замерае світ
Бо не бува ни де
Мені так гарно як у всебе вдома.

Життя мое складають дороги і пісні
Та не боюся я лихоі втоми
Бо сердце согрівають усе життя мені
Моя дорога що веде додому.
Там яблонька цвіте
Мене у сад веде
Мого дитинства стежечка знайома.
И замерае світ
Бо не бува ни де
Мені так гарно як у всебе вдома.

Я знову відіжаю в далекі краі
Та серце на Вкраіні залишаю
Бо там моя калина и клекет журавлі
І хата що завжди мене чекае.
Там яблонька цвіте
Мене у сад веде
Мого дитинства стежечка знайома.
И замерае світ
Бо не бува ни де
Мені так гарно як у всебе вдома.
И замерае світ
Бо не бува ни де
Мені так гарно як у всебе вдома.(3 раза последняя строчка)