Ще мить тому я день стрічав,
ще промінь сонця грів мої надії.
І сліпо завтрашнього дня чекав,
та зараз ще хоч раз вдихнути...
Моя мрія, колючим списом протинає страх
Не слухає, німіє моє тіло.
Лиш відчуваю теплі краплі на руках,
що їх вона слізьми зігріла.

*ПРИСПІВ*
Не засинай в моїх руках
(цей голос чую все тихіше)

Не засинай в моїх руках
(звук кроків ангела луна гучніше)

Ти дав мені життя
(не зникай...)
Й назад береш.
Чи страх зостанеться в мені навіки?
Покинеш в тьмі чи сяйвом ти прийдеш?
іще хоч раз поглянуть заважа повіки.
(Залишись...)
Пробачити просить за все, що вдіяв тут
Та чого зараз ватрі всі мої благання!?
Куди зника тепло із її рук?
Що в мить цінніше, мов останнє...

*ПРИСПІВ* (2 рази)
Не засинай в моїх руках
(цей голос чую все тихіше)

Не засинай в моїх руках
(звук кроків ангела луна гучніше)

Тремтіння в грудях тисне вір, коли іскра згасає
Стає близький далекий світ.
Тебе не відпущу туди, де ніч чекає
Все легше далі обетратись в лід.

Не засинай в моїх руках
Залишись. Не зникай. Не іди раптово
Не засинай в моїх руках
Повернись. Не віддавай ще світла свого.

Не засинай в моїх руках
Стає близький далекий світ.

Не засинай в моїх руках
Все легше далі обетратись в лід.