Розрослася ліщинонька густо, 
По ній жовтий цвіт. 
Розбилося в миленької люстро 
На дванадцять літ. 

Підоймила ліщинонька вгору 
Зелене гілля. 
Зажурилась мила, що не скоро 
В неї весілля. 

Приспів: 
Не сип, мила, скла, 
Ой, не сип, мила, скла під червоную рожу, 
Бо до неї я, 
Бо до неї я приступити не зможу.   
Не сип, мила, скла, 
Ой, не сип, мила, скла да й під рожу під ружу, 
Бо з неї квіток, 
Бо з неї квіток я зірвати не здужу.

Зародила ліщинонька рясно - 
Злото, не горіх! 
Здогадалась дівчинонька вчасно, 
Що любов - не гріх. 

Потихеньку трясу ліщиною - 
Мила зо мною...
По горішки пішов з дівчиною - 
Верну з жоною!

Приспів.