І
Знову землю пледом білим вчора ніч накрила...
І від холоду у мене опустились крила...
Як зігрітися не знаємо ні ти ні я...
Пятниця ,кав'ярня ,вечір, кава гаряча міцна...

Під прості розмови... вечір вбєм зимовий...
І не зможем вже згубити тепла...
Те що вже налито треба лише надпити...
І серце зігріте теплом промовить до тебе слова...

ПИСПІВ
Дай свою руку мені... мене втомила ця холодна зима...
Дай свою руку мені ..я так відчути хочу крихту тепла твого....
Десь в глибині душі моїй немає спокою без тебе...
Тобі лиш би кава...а я наче неживий сижу і ніяк.... не можу спуститися з неба...

ІІ
Знову ранок знову будить холодний світанок...
Наче пострілом із серця вибиває тепло...
Прокидаючись я бігаю кудись збираюсь...
І мене на роботу знов на руках понесло...

Ну коли вже вечір...? Теплий плащ на плечі...
І в кав'ярню що на розі з тобою піду?
Щоби там допити те що вже налито...
І зігріте серце знову сказати змогло...