"Песня про учительницу" - в конце её можно поплакать... (исполнитель: Константин Огневой)
*** Музыка: Платон Майборода Слова: Андрей Малышко Сонечко встає і шумить трава. Бачу стежку, де проходиш ти, рідна ти. Вчителько моя, зоре світова, |(2) Звідки виглядати, де тебе знайти? | На столі лежать зошити малі, Дітвора щебече золота, золота. І летять – летять в небі журавлі, |(2) Дзвоник ніби кличе в молоді літа. | Скільки підросло й полетіло нас На шляхи землі в ясну блакить, у блакить. А для тебе знов та доріжка в клас, |(2) Під вікном у школі явір той знов шумить. | Двох синів твоїх узяли фронти, Воювали, не лічили ран, тяжких ран. В партизанську ніч посивіла ти, |(2) Як в морози сиві непожатий лан. | Знов щебече юнь і шумить трава, Пізнаю тебе я при вогні в наші дні. Вчителько моя, зоре світова, |(2) На Вкраїні милій, в рідній стороні. |