Дві стежини, дві дороги,
Через радості й тривоги
У житті…
Бігли завжди одиноко
Та зустрілись дня одного
Як струмки.

З ласки Божої та волі
Поєдналися дві долі
На роки…
Дві душі в одне злилися
Як голубки обнялися
Навіки.

     Де любові є криниця –
     Живе Божа таємниця
     В злагоді.
     Чи то добре, чи погано –
     Мир вітає всіх щоранок
     В доброті.

     Їх любов не перестане
     І ніколи не зів’яне
     У Христі.
     Вік бажаємо прожити
     І душею молодіти
     Навіть в старості.

А життєве спільне поле
Де любов, не буде голе –
Зацвіте
Колосочками живими,
Днями радості новими
Золотом;

Сонечко любові рано
В діточках світити стане
І буде.
Боже їх благословіння
Всіх покличе в небо синє
До Себе.