Слова, написані на мокрому вікні
немов з обличчя твого витираю сльози
ти мене бачиш уввісні
ти спиш а я ловлю руками грози

а з неба падає вода, і без жалю
стікає по ту сторону обличчя
а я тебе таку люблю
на відстані скляного потойбіччя

Холодний дощ торкнеться твоїх вій
так лагідно, як я, і так відверто
коли ти йдеш, я помираю, СТІЙ!
без тебе, мила, хочеться померти..

Подаруй мені осінь
я житиму в сірих дощах
Подаруй мені вітер
і я полечу наче птах
Подаруй мені квіти
вони не зів'януть в руках
Подаруй мені серце..

Як холодно коли нема тебе
як важко, та повір, я на край неба
з тобою піду, серденько моє
щоночі я молитимусь на тебе.

Слова, написані на мокрому вікні
між нами зменшать відстані, дороги
і я стаю в твої сліди
весь світ схилю тобі під ноги..

якби я міг, подарував би тобі сонце
чи встигну я подарувати тобі рай
якби я міг літати, в небеса тебе забрати..
на моїх крилах засинай..