Так тихо і як на зло
Немає тебе, й тепло
Десь зникло... і осінь тут.
Навіщо я так живу?

Для тебе важливо все.
Нас в різні боки несе.
Я знаю що ти моя,
Але в страху постійно я.

Розмови в садах купців,
Не чути там флейти спів.
Втікати нема куди.
Наївне тобі "прийди".

Та видно це все дарма:
Де світло – там тьми нема.
Напевно я не збагну,
Як довго я йду по дну.