Сидить дівча над бистрою водою
 І так собі пісеньку гомонить:
 "Бистра вода, візьми мене з собою,
 Бо я не можу більш на світі жить".

 Ти приходив до мене опівночі,
 Ти приходив коли я твердо сплю.
 Ти цілував заплаканії очі
 І говорив: "Не плач, не плач, люблю."

 Скажи, скажи чогом тя полюбила,
 Скажи чому повірила тобі.
 Якби не ти, сумна я б не ходила,
 Якби не ти, не була б я в журбі.