Холод убиває Зір, ріже Вітер Крижаний
Змієм Смерті Сталь вирве Серця Кров Життя
На Останнім Березі, там Самотній Дух постав
Вкрили Чорні Хвилі Навіки Його Небокрай

Тим Похмурим Хвилям – Кожен Подих задушить
Вовча Паща Мороку – Кожен Промінь поглина
У Порожній Темряві Реальність Льодом замерза
Так гине Плоть – та не розірваний Шлях

«…Ніщо не завершує Смерть
Крилатим Родичем Сірого Вбивці
Полум’яний ALGIZ Супроти Ревучого Шторму
Духові мчати – ВПЕРЕД!!!»

Вгору й Вперед
ВЕРШНИКОМ ШТОРМУ Позаду лишити
Руїну Життя, де падає
Всіх ЇЇ Форм Вогнеохоплений Міст

Взяти Безсмертя – Духа Ціль –
Силою з Смерті Кігтів Кривавих
Міць Жадоби до Мислення
Знесла ЙОГО над Попелищем
Вітровієм Всесвіту
Зоряного Пилу
Крилами Сталевими
У Безодню Вічності

RAGNAROK’у Вигляд – Чи Ти знаєш, Ким Він є?!
Грізний Першообраз, Неприкритий Жах?
Сутність Його Коренів – Догори Нестримний Рух
Сутність ШТОРМУ ВЕРШНИКА, що творить Його Аури Сяйво

Жорстока Атмосфера, Подих Лютої Зими
Розірве Імлу й Тумани на ЙОГО Шляху
До Спалаху Пробудження в Крижаному Світлі
Досягнутому Світлі Свідомості Чистої

Посіяна Нами Ненависть мчатиме
Перед Нами Хижою Вовчою Зграєю
Настане День – Всі Душі захлинуться
Тої Ненависті Чорними Хвилями

«Та Зараз Мить
У Зорянім Полум’ї
Постати Духові,
Духові Вічності…»