Наливаймо, браття, кришталеві чаші,
Щоб шаблі не брали, щоб кулі минали
Голівоньки наші!
Щоб шаблі не брали, щоб кулі минали
Голівоньки наші! 

Бо козацька слава кровію полита,
Січена шаблями, рубана мечами,
Ще й сльозами вмита.
Січена шаблями, рубана мечами,
Ще й сльозами вмита. 

Наливаймо, браття, поки ще є сили,
Поки до схід сонця, поки до походу
Сурми не сурмили.
Поки до схід сонця, поки до походу
Сурми не сурмили. 

Щоби Україна повік не плакала,
Щоби наша слава, козацькая слава,
Повік не пропала.
Щоби наша слава, козацькая слава,
Повік не пропала.