Із цупкої деревини,не із каменю не з глини
Майстер душу в дерево вкладав
Щоб співала для народу ти у спеку та негоду
він про свої болі забував

скрипка плаче та страждає 
мою душу болем крає 
та навіває жаль
скрипка плаче сліз немає
 в моїм серці завмирає
моя туга й печаль 

Майстер в живобіжній хаті
лиш на плач струни багатий він усе своє життя віддав
щоб співала для народу ти у спеку та негоду 
він про свої болі забував