Починаю день, як звичайна людина,
п'ять хвилин на їжу, збирання годину забирає,
Голова іде коловоротом,приїлися вже буденні турботи.
Прямую швидко по рідному кварталу, на обличчі грає посмішка зухвала,
Люди обходять мене стороною, іноді дивують своєю недовірою.
А я позичу бабулець та піду його садити, що буду з ним робити,
не можу уявити,
Але в кишені гаманець, то головне...тому прямую навпростець.
А гаманець на товстому ланцюзі, широкі штанці, усе є при собі,
Чимчикую, зиркаю очима, реагую, коли муза моднява лине.

День у день душа розквітає. День у день навколо весна.
День у день серце співає...
День у день душа розквітає. День у день навколо весна.
День у день серце виграває...

Дає мені натхнень бадьоре довкілля, пронизує наскрізь, як електрохвиля.
Дмухає легенько зустрічний вітерець, виробляє повітряний танець.
Триває далі природня вистава, день у день така собі доречна забава,
Рятує мене від зеленого смуту, коли падає зір на буденність закинуту.
Я повернусь тепер, дивлюсь на небо синє, стеля небесная мене накрила
Обрієм окреслила свої кордони, сонячне сяйво дає мені фотони.
Іду, дарую енергію настрою, бажаю залучити до життя більше контрасту,
Райдужно, барвисто зустрічаю день у день, кожен день дарує
нових вражень.

День у день душа розквітає. День у день навколо весна.
День у день серце співає...
День у день душа розквітає. День у день навколо весна.
День у день серце виграває...