Страдальна Мати під хрестом стояла,
Стала ридати, в сльозах промовляла:
(2) Ой Сину, Сину, за яку провину
     Переносиш нині тяженьку годину
     На хресті!

Я Тебе купала гіркими сльозами,
Як малим ховала перед ворогами.
(2) А нині плачу, бо Тебе вже трачу,
     Вже Тя, милий Сину, більше не побачу,
     Сину Мій!

Ти жертвувався всіх людей спасати,
За то діждався невинно вмирати,
(2) За світ лукавий, злобний і неправий,
      Що сповнив на Тобі свій засуд кровавий
      На хресті.

Моя підпоро, Мій Ти світе ясний!
Гаснеш за скоро, в’янеш безчасний.
(2) А що ж зі Мною, станесь, сиротою?
      Я сама на світі, як билина стою
      Під хрестом.

Мій Боже милий, усердно Тя молю,
Додай Мені сили у нечаснім болю
(2) Тебе благаю, як сама лиш знаю,
      І Тобі десь Сина Мого поручаю
      На хресті.