Наспіви лікують
Від сірого байдужого.
Оповита тишею,
Оповита тишею
Зручно засинаю,
Не гарантую зцілення
Тобі.

Моє життя – ще одна спроба
Подорожі надій.
Жодного ранку,
Жодної ночі,
Я не буду стояти на місці.

Відколи бачиш,
Дія якщо треба

Сонцю,Що співає
Вилікуваному серцю,
Яке відмовило, відмовило, відмовило
Приземленню.

Сонцю,
Що співає
Вилікуваному серцю,
Яке відмовило, відмовило, відмовило
Приземленню.

Параноя розмножується надто швидко -
Більше страхів, менше ризику.
Розтин пухлини гальмує на стоп,
Відмиті емоції здавлюють груди,
Розкутує підсвідоме, підриває баланс,
Оплакане з’являється знов
Моторошно від зброї уяви.
Життя, 
Подаруй мені себе, 
Або дай змогу вибухнути смертю.
Любов ґвалтує спостерігаючи,
Демонструючи прірву між нами.
Спали тишу,
Покажи на білому
Червоні грані.

Я не знаю, хто я насправді,
Що робити коли сам?
Я не хочу приймати єдиного -
Посередність.
Чекати безглуздо,
Його не проб’єш...
Набридло наступати собі на горло...
Йти силоміць.
Куди йти, коли сам?
На що я надіюсь?
Навіщо б’юся до кровi за життя?
А що, коли я ніхто? 
А що, коли мріє мій самообман?
Я сама себе образила.

Вірь, якщо бачиш – дій, 
Якщо треба

Сонцю,
Що співає
Вилікуваному серцю,
Яке відмовило, відмовило, відмовило
Приземленню.