Загадкова

Золота й небесна жінка

В золотім й небеснім місті,

В золотій своїй квартирі,

Місить глину, а не тісто.

 

Вона тішиться роботі,

Вона згадує про сон свій,

У її тісній квартирі,

Ночувало нині сонце.

 

Він тобі наснився, й потім,

Ти його зліпила з глини,

Ти не мала половини,

Нині маєш, не радієш.

 

Приспів:

 

Загадкова, загадкова, загадкова,

Без любові ти хотіла так любові,

Нині маєш і змовкаєш на півслові, загадкова,

Загадкова, загадкова, загадкова.

 

Золота й небесна жінка

В золотім й небеснім місті,

В золотій своїй квартирі,

Прошепоче ніжні вісті.

 

Не про те, що ніч ліпила

Своє щастя довгождане,

А про глину, як причину

Сну, безсоння і кохання.

 

Він тобі наснився, й потім,

Ти його зліпила з глини,

Ти не мала половини,

Нині маєш, не радієш.

 

Приспів

 

Він тобі наснився, й потім,

Ти його зліпила з глини,

Ти не мала половини,

Нині маєш, не радієш.