Ой давно давно
в батенька була
Вже тая й доріжка
терном заросла.

Ой не так терном,
як шипшиною,
Де ми походили
із матінкою.

А я схочу, схочу
терен висічу,
Колючу й шипшину
припил виломню.

Колючу шипшину
припил виломню
До своєї неньки
в гості полину.

Прилетіла впала
в матінки в саду,
На тій орішині,
що й ж на край саду.

Вийшла-вийшла ненька
рано воду брать,
Не набрала й води,
набрала та й сльозок.

Невісточки-дочки,
пора вам вставать,
Щось у нашим саду
за пташка та й кує.

Ой а то ж не пташка,
то ваша дочка,
Без долі вродилась,
без щастя зросла.