Два дні не вдома, в кишені тільки гривень
Спускаюся в підвал,там ніби інший вимір
Останній рівень розумової діяльності
Всіх посилаю на х*й,кінець моральності
Я ноги витер в асфальт і бруківку
На вулиці вітер,в пилі мої кросівки
Ще неба влітку мені не вистачало
Там би прийшов кінець мій печально
все менше чаю і тільки сигарети
У іхньому диму малюю я портрети
того хто поряд кидав мене в секунду
Чорт заберай,його ніколи не забуду
Я знов рахую дні,які прожив дарма,
А тих що не дарма,таких днів в мене нема
Мине той день,настане новий день
і знов прокинусь я,не знатиму де
Буваючись людей,неначе неведимка
мій дім став асфальт і бруківка.

Приспів:
Я закриваю двері
і залишаю слід
який у новий ранок
побачить весь світ
Я зрозумів як важко
тих хто завжди одні
Блукають без домівки
за ці два дні