Сама не подумала, нащо -
Пішла і забувши про літо.
Не вернешся більше нізащо.
Повернеш назад усі квіти...
Літала, не думала в безвісті -
Чекала повернення раю.
Сумними думками тверезості.
П’яніла від чорного чаю.

Ще так далеко до зими і до морозів.
Навіщо спомини сумні, навіщо сльози.
Ще так далеко до весни, або до літа.
І може хтось, але не я...
Подарить квіти.

Жодної битви не виграла -
Кохання з війною зрівнявши.
А ти сама себе із дому вигнала.
У душу нічого не взявши.
Такого чудового літа,
Давно вже у мене не було.
Цілий світ хотів тобі подарити,
А ти його просто не чула. 
Я цілий світ хотів тобі подарити,
А ти його просто не чула. 

Ще так далеко до зими і до морозів.
Навіщо спомини сумні, навіщо сльози.
Ще так далеко до весни, або до літа.
І може хтось, але не я...
Подарить квіти, подарить квіти,
Подарить квіти, подарить квіти,
Подарить квіти, подарить квіти,
Подарить квіти, ПОДАРИТЬ КВIТИ.

Ще так далеко до зими і до морозів.
Навіщо спомини сумні, навіщо сльози.
Ще так далеко до весни, або до літа.
І може хтось, але не я...
Подарить квіти.

Сама не подумала,зачем
Ушла, позабыв про лето.
Не вернешься больше ни за что
Вернешь назад все цветы.
Летала, не думала, без вести
Ждала возвращения рая
Грустными мыслями трезвости
Пьянела от черного чая.

Еще так далеко до зимы, до морозов
Зачем грустные исповеди, зачем слезы
Еще так далеко до весны или лета
И может кто-то, но не я подарит цветы

Ни одной битвы не выиграла,
Сравнив любовь с войной
А ты сама себя из дома выгнала,
В душу ничего не взяв.
Такого чудесного лета
Давно уже у меня не было
Целый мир хотел тебе подарить,
Но ты его просто не слышала
Я целый мир хотел тебе подарить,
Но ты его просто не слышала.